На хімічний зсув ядра 13C впливають, по суті, ті ж фактори, що й на хімічний зсув протона: зв’язки з електронегативними атомами та ефекти діамагнітної анізотропії мають тенденцію зміщувати сигнали в нижнє поле (вища резонансна частота). Крім того, гібридизація sp2 призводить до великого зсуву вниз.

Якщо врахувати, що навколо ядра атома Гідрогену є лише один електрон, то хімічні зсуви для 13C можуть бути в 6 разів більшими, оскільки Вуглець має 6 електронів навколо свого ядра. Якщо дальність протона помножити на 6, це буде відповідати 6-кратному проміжку гіромагнітного відношення протона.

Сполучення в спектрах ЯМР 13С. Проте спостерігається розщеплення вуглецевого сигналу безпосередньо пов’язаними протонами, і константи зв'язку великі, коливаються від 125 до 250 Гц. Метильні групи виглядають як квартети, метилени як триплети, метини як дублети, а непротоновані вуглеці як синглети.

Загальне правило: Кількість спостережуваних піків дорівнює кількості приєднаних протонів (N) плюс один. ДЛЯ 13C це кількість протонів, безпосередньо приєднаних до вуглецю, які викликають розщеплення.

Вуглець-13 (13C) — природний стабільний ізотоп вуглецю з ядром, що містить шість протонів і сім нейтронів.