Переробивши роман у фільм, історія набуває візуального виміру, занурюючи глядачів у створений автором світ. Крім того, адаптація також може сприяти ознайомленню нового покоління читачів і глядачів із вихідним матеріалом, заохочуючи їх досліджувати літературу та цінувати написане слово.5 березня 2024 р.

Визначення "адаптації" Попередня робота, за якою було знято фільм. Адаптаціями часто є літературні чи театральні твори, але музичний театр, бестселери художньої та науково-популярної літератури, комікси, комп’ютерні ігри, дитячі іграшки тощо також регулярно адаптуються для кіно.

Адаптація – це використання певних елементів оригінального твору, як-от роману щоб повторно розповісти ту саму історію або як схему, щоб розповісти нову історію. Адаптація — це відтворення літератури в іншій формі показу, на яку зазвичай впливають різні культурні часи.

Фільм за мотивами роману додає новий елемент до історії: актори та декорації оживляють історію. Для цього часто доводиться жертвувати частинами історії, оскільки інакше фільм був би надто довгим, але переваги вдихання життя в історію часто компенсують це.

«Адаптувати твір означає»налаштувати, змінити, зробити придатним'. Адаптація є похідним… а не похідним твором, який є другим, але не є другорядним. Зі зміною форми відбувається значна зміна як у зображенні історії, так і в її сприйнятті.

Екранізація є перенесення твору чи оповідання повністю або частково в художній фільм. Незважаючи на те, що кіноадаптація часто вважається різновидом похідної роботи, останнім часом науковці, такі як Роберт Стем, концептуалізували її як діалогічний процес.

Теорії адаптації в літературі пропонують структурований підхід до розуміння та вивчення трансформації п’єс Шекспіра в кіно та кіно. Вони ілюструють, що адаптації не є підпорядкованими оригінальному матеріалу, а радше засобом його просування та оживлення в інших рамках.